21 вересня 2018 року в Музеї історії міста Києва відкрилась міжнародна виставка жіночого мистецтва Numeri Esse. Експозиція організована Українською асоціацією жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) на чолі з куратором та керівником проекту Іриною Акімовою за підтримки Інституту проблем сучасного мистецтва та Київської організації Національної спілки художників України.

Ірина Акімова в інсталяції «Ритми епох» пропонує філософські роздуми про музичні символи різних історичних епох, зміна яких супроводжувалася ритмами соціальних потрясінь.

Інсталяція Ірини Акімової - це авторський погляд на ритми епох через призму музичних творів. Епохи, в яких ми живемо, мають свої ритми. Спокійні і рівномірні, бурхливі і штормові, вони сплітаються в єдину складну постійно мінливу соціальну мозаїку, як в дитячому калейдоскопі, який час від часу струшує рука історії. Їх зміна майже завжди супроводжується соціальними потрясіннями або війнами, що руйнують колишні засади і ламають людські життя і долі. Кожна епоха народжує свої музичні твори, які вбирають в себе всю гаму її сподівань і подій: надію на свободу і розвиток, революційні заклики до боротьби, переможні тріумфи і біль і тугу за втраченими близькими, яких безжально розчавило колесо історії. Змінюються епохи, перевернутий догори ногами світ приходить до тями і готується до нових змін. Але ритми минулих епох продовжують жити в ритмах музики, яка залишаючись їх символом, набуває самостійне звучання.

Інсталяція, що створена на основі полиптиха «Ритми епох», розповідає про шість музичних символів різних історичних епох. Центральна частина полиптиха - перевернутий і розколотий на чотири частини рояль - нагадує глядачеві про бурхливі зміні історичних періодів, що супроводжуються розвалом старих світоглядів, політичних союзів, імперій і держав, розірваними людськими долями і традиціями. Все, що здавалося непорушним і усталеним, перевертається з ніг на голову, розповзається в різні боки, щоб в майбутньому створити нову мозаїку ритмів буття. Великий хрест на задньому фоні, виконаний в сіро-червоних тонах недбалими довгими мазками, контрастує з чіткими і елегантними лініями рояля. Він символізує грубу силу історії, що штовхає вперед зміну епох через пороховий дим і криваві сполохи. Стрічка нотного стану з першими тактами знаменитих музичних творів, що оперізує центральну композицію - це образ Музики, яка незмінно супроводжує розвиток суспільства і якій судилося пережити епоху її творців.

Музична розповідь починається з «Марсельєзи» (написаної Клодом Жозефом Руже де Лилем), яка втілила революційну романтику і дух епохи Великої французької революції. У той же час текст "Марсельєзи", який закликає пролити кров ворогів, мимоволі передбачив величезні людські жертви, пов'язані з революцією. Змінилася епоха, а мелодія залишилася як символ боротьби за свободу. «Марсельєза» є державним гімном Французької республіки.

Другий музичний символ - це «Марш Радецького», написаний Штраусом -батьком не як революційний гімн. Його мелодія - це скоріше торжество ритмів традиційних імперських порядків, які були відновлені після успішного придушення повстання в Італії. Цей бравурні і мажорний марш став символом епохи придушення визвольних революцій 1848-1849 років. Пішла в минуле епоха, а марш до сих пір залишається популярним і щорічно звучить як фінальної ноти Новорічного концерту Віденського філармонічного оркестру.

Хор рабів «Va, pensiero» з опери «Набукко» Джузеппе Верді став гімном епохи Рісорджіменто, що закінчилася завоюванням незалежності і возз'єднанням Італії. Він донині є символом прагнень до національного об'єднання і свободи і залишається неофіційним національним гімном Італії.Марш Василя Агапкина "Прощання слов'янки" став музичним символом проводів на фронти Першої світової війни, яка почала епоху розпаду старих імперій, чергового переділу світу, пролетарських революцій і нових тоталітарних режимів.

Пісня «Священна війна» (автори А. В. Александров, В.І.Лебедев-Кумач) з'явилася як заклик до захисту Батьківщини на фронтах Другої світової війни. Ця пісня стала своєрідним символом епохи зіткнень тоталітарних режимів і смертоносних конфліктів, які забрали від 50 до 80 млн людських життів.

Пісня YellowSubmarine групи TheBeatles з'явилася в епоху світоглядної ломки і бурхливих студентських хвилювань кінця 60х років ХХ століття, що прокотилися по США і країнах Західної Європи під лівими радикальними гаслами. Її популярність перетворила її в своєрідний символ епохи хіпі і контркультури.

Епохи йдуть в минуле, змінюючи один одного. Їх музичні ритми та символи залишаються. Які символи запропонує історії сучасна епоха?